Історія училища

Хронологія реорганізацій

Датою заснування Вищого професійного училища №36 с. Балин вважається 1952 рік, коли розпочала роботу школа механізації сільського господарства. (Розпорядження Ради міністрів СРСР №3058 від 18 лютого 1952 року та наказ по Міністерству сільського господарства СРСР від 18.02.1952 р.).

Протягом майже шістдесятирічної діяльності відбулися слідуючі реорганізації:

1953 р.  –               школу механізації реорганізовано в училище №7;

1963-1989 р.р. – середнє професійно-технічне училище №6,  згодом №36;

1989-1992 р.р.  – училище радгосп;

1992-1993 р.р. – вище професійно-технічне училище-радгосп;

1993-2002 р.р. – вище професійне училище-агрофірма;

01.03.2003 рік – вище професійне училище №36 с. Балин

04.09.2009 рік – в склад ВПУ №36 ввійшло Дунаєцьке відділення

Хто не знає своєї історії, той не має майбутнього

Розвиток училища у різні роки забезпечували директори училища: 

Історія ВПУ-36

   Датою заснування ВПУ-36 є 1952 рік. Згідно з наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 18 лютого 1952 року була створена Балинська школа механізації. Базою для нового навчального закладу була місцева зоошкола, яка займала приміщення колишнього волосного правління. Цей заклад працював із 1-го вересня 1944 року. Зоошкола готувала спеціалістів із кваліфікацією – технік-тваринник. В зоошколі працювало 15 викладачів та інструкторів виробничого навчання.

   Головне завдання адміністрації новоствореної школи механізації – організація навчально-виховного процесу, створення відповідних умов для розширення училища, придбання відповідної кількості техніки. Цьому навчальному закладу було передано землі Єврейського колгоспу на околиці села, виділено кошти на будівництво житла для викладачів та реконструкцію деяких господарчих споруд. Залісецька й Смотрицька машинно-тракторні станції виділили окремі машини. Тоді машинно-тракторний парк школи нараховував: три трактори “Універсал – 2”, два комбайни “С – 6” та п’ять різних сільськогосподарських машин (плуги, сівалки, культиватор, борони).

   Першими випускниками училища були дві групи дизелістів. Зміцнення матеріально-технічної бази училища сприяло створенню умов для зростання учнівського контингенту. З реорганізацією Балинської школи механізації в училище механізації №7 збільшилась кількість спеціальностей, із яких здійснювалась підготовка кадрів для сільськогосподарського виробництва. Учні здобували кваліфікації: бурякокомбайнера, машиніста локомобілів, бригадира монтажних бригад МТС по механізації тваринницьких ферм, бригадира тракторних бригад, комбайнера, тракториста. Термін навчання в училищі механізації був різним (від 2-х тижнів до 5 місяців в училищі механізації). У 1952-1953 роках цим закладом було підготовлено 485 кваліфікованих робітників для потреб села. З часом училище стало відомим на Поділлі сільськогосподарським навчальним закладом, що готувало механізаторів, комбайнерів, водіїв та слюсарів не лише для сусідніх районів Хмельниччини, але й для Казахстану, Збройних сил тодішнього Радянського Союзу.

   Новий етап підготовки кваліфікованих робітників розпочався з 1969 року з прийняттям постанов ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР “Про заходи щодо поліпшення підготовки кваліфікованих робітників у системі професій-но-технічної освіти”. Відповідні документи було прийнято і ЦК партії України та Радою Міністрів України. Згідно з партійно-урядовими документами Балинське училище у 1970 році було реорганізовано в середнє. Поряд із сільськогосподарською професією учні здобували середню освіту. Середні профтехучилища сільськогосподарського профілю стали для сільської молоді найбільш ефективною формою здобуття професійної й середньої освіти.

Перехід на підготовку кваліфікованих робітників для села, поєднання загальноосвітньої та професійної підготовки зумовлювали необхідність значного розширення навчально-матеріальної бази училища та його підсобного господарства. Було збудовано 3-х поверховий навчальний корпус, приміщення для тваринницьких ферм, майстерні для ремонту техніки, лабораторний корпус із спортивним залом. Кабінети оснащувалися технічними засобами навчання. Машинно-тракторний парк поповнювався новими тракторами, автомобілями, зерновими й спеціальними комбайнами, різними сільськогосподарськими машинами. Збудовано 2-х поверховий адміністративний корпус, гаражі й навіси для техніки.

    В діяльності інженерно-педагогічного колективу послідовно відбувались якісні зміни, здійснювався пошук нових підходів до організації навчально-виробничого процесу, поєднання загальноосвітньої й професійної підготовки, забезпечення професійного спрямування усієї діяльності навчального закладу.

   Ідея створення в 1990 році училища-радгоспу в нових умовах господарювання з’явилась не випадково. Основна мета діяльності цього закладу полягала в наступному: якісно новий підхід до підвищення професійного рівня підготовки механізаторських кадрів-аграрників на основі комплексного забезпечення навчально-виробничого процесу необхідним обсягом механізованих, технологічних, ремонтних робіт як важливою умовою для формування на різних етапах навчання.

   Розв’язання виробничих завдань із вирощування сільськогосподарської продукції в училищах-радгоспах сприяло забезпеченню регіону механізаторськими кадрами, переходу до повної механізації виробництва, дотриманню всіх умов технологічного процесу складного сільськогосподарського виробництва.

    На зборах уповноважених колгоспників колгоспу імені М. Пархоменка с. Балин Дунаєвецького району Хмельницької області від 23 листопада 1988 року (протокол №6) було вирішено на базі колгоспу створити училище-радгосп. Члени цього колгоспу дали згоду на об’єднання радгоспу і СПТУ-36 та створення на їх базі училища-радгоспу. Виконком районної Ради народних депутатів, виконком Хмельницької ради народних депутатів підтримали рішення зборів уповноважених колгоспників про об’єднання двох колективів колгоспу імені М. Пархоменка і СПТУ-36 і створення училища-радгоспу (24.11.1988 рік. №186). Рада Міністрів Української РСР погодилась з пропозиціями щодо створення училищ-радгоспів у Хмельницькій та Запорізькій областях (15.12.1989 р. № 12979/62).

   Враховуючи позитивний досвід спільної діяльності інженерно-педагогічних працівників і виробничників під час виконання орендно-підрядних робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур на договірних засадах, пропозиції інженерно-педагогічного колективу щодо здійснення виробничого навчання в реальних умовах сільськогосподарського виробництва Міністерство народної освіти Української РСР видало наказ “Про створення Балинського училища-радгоспу Хмельницької області № 220 від 20.12. 1989 року.

   Це рішення мало важливе значення як для підвищення якості професійного навчання майбутніх кваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва, так і для вчасного виконання значного обсягу робіт у колгоспі. Отже, цей процес мав позитивне спрямування, що й позначилось на всій життєдіяльності училища-радгоспу як закладу нового типу. За умов такого підходу не тільки зміцнюється матеріально-технічна база у вигляді техніки, будівель та інших споруд, а з’являються нові можливості в організації сучасного технологічного процесу в сільськогосподарському виробництві в таких обсягах, які дають змогу без будь-яких імітацій здійснювати навчання кваліфікованих робітничих кадрів різних сільськогосподарських професій.

   Новий етап в історії закладу розпочався в 1993 році, коли його було реорганізовано в училище-агрофірму, а також надано статус вищого професійного училища. Метою Балинського ВПУ-агрофірми як професійно-технічного закладу нового типу було забезпечення підготовки фахівців високого рівня для агропромислового комплексу на основі поєднання теорії з практикою проведення виробничого навчання в реальних умовах сільськогосподарського виробництва.

   У ВПУ-агрофірми сформувався якісно новий навчально-виробничий процес, спрямований на формування у майбутніх кваліфікованих робітників сільськогосподарського виробництва професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх, професійної діяльності в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва та з урахуванням перспектив його розвитку.

   Інтеграція училища й агрофірми надала можливість здійснювати навчання за сільськогосподарськими професіями в реальних умовах виробництва на сучасному технологічному рівні. Так, наявна матеріально-технічна база з професії “тракторист-машиніст широкого профілю” створила реальні умови для проведення лабораторних, практичних занять з предмета “Організація і технологія механізованих робіт” у повному обсязі з урахуванням сучасних технологічних вимог.

   Організація навчально-виробничої діяльності в училищі-агрофірмі як закладі нового типу зумовила необхідність нетрадиційного пошуку форм і методів професійного навчання , впровадження прогресивних педагогічних технологій. Ступенева підготовка дозволила реалізувати принцип безперервності освіти, впроваджувати диференційований підхід до її змісту.

   Поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки, здобуття учнями повної загальної середньої освіти створює умови для подальшого навчання випускників, зокрема, для здобуття вищої освіти відповідного профілю. Поетапний випуск учнів дозволяє також значно економити кошти, задовольняючи при цьому вимоги сільськогосподарського виробництва у спеціалістах різних рівнів кваліфікації.

   На базі ВПУ-агрофірми з 1996 року працює експериментально-дослід-ний педагогічний майданчик Міністерства освіти України.

   Розвиток міжнародного співробітництва сприяв значному розширенню напрямів діяльності всіх навчальних та виробничих підсистем.

   Концепції діяльності училища-агрофірми розширила міжнародні зв’язки Балинського ВПУ-агрофірми. Чотири делегації, в складі яких були педагоги та учні училища, відвідали Хюсатонівську сільськогосподарську школу в штаті Коннектикут (США), де знайомились із системою підготовки спеціалістів, новими виробничими технологіями.

   Поряд з цим американські педагоги та учні також п’ять разів приїздили в Балинське вище професійне училище-агрофірму, ознайомились з організацією навчально-виробничого процесу, побували на уроках теоретичного й практичного навчання, побували в училищному історико-краєзнавчому музеї.

   П’ять інженерно-педагогічних працівників ВПУ-агрофірми пройшли місячне стажування в німецькій школі “Дойла” фірми “Райффайзен”, де ознайомились із системою підготовки кваліфікованих робітників та новою європейською технікою.

   Невід’ємною складовою діяльності педагогічного колективу є організація дозвілля учнів, пізнавальна виховна робота. Кожний другий учень бере участь у гуртках художньої самодіяльності (хоровому, танцювальному, вокального співу, драматичному, вокально-інструментальному, художнього читання). Приваблюють учнів фольклорна група, духовий оркестр, різні клуби за інтересами, в яких вони можуть розвивати свої таланти.

   Для тих, хто бажає займатись спортом, створені спортивні гуртки, секції з футболу, волейболу, вільної боротьби, легкої атлетики, шахів. Вечори відпочинку, зустрічі з цікавим людьми, диспути, дискотеки давно стали доброю традицією. До послуг учнів велика бібліотека, де завжди можна підібрати необхідну літературу, взяти участь у вечорі “запитань-відповідей”, зустрітись з працівниками соціальної служби у справах молоді, відділу внутрішніх справ та ін.

   Гордістю училища є його випускники, з яких понад 820 чоловік мають нагороди.